Жив я, як і раніше, весь час у наметі, крім дощової пори року, коли не міг захиститись там від дощу.
Час — на пори року і свята (тижні і дні до Різдва, у Великий піст, перед Великоднем чи після Великодня, перед Пречистою, перед Спасом), але над видимою тишею села в повітрі щось діялось.
За Провидінням Божим Євдокія тої ночі спочивала сама, зачинившись у ложниці своїй, що була при тій стіні, при якій з иншого боку була кімната, де чернець той, ночуючи, у молитві й читанні вправлявся.
— Мабуть, вона все-таки викралася тої ночі, коли застряв цирк.
Належав до тих молодих людей, що розуміють значення розмови, рік над нею подумавши, та й то лиш тоді, коли затямлять собі нехотячи слова тої розмови.
І ті, в кого натоптані гаманці, приїздили щоосені до Мільво (сеї пори не так жарко), приїздили відпочивати й так тут «відпочивали», що часом цей «відпочинок» переростав у вічний спочинок.
Десь заблукала в цьому сонячному дні і не знала, як вийти з тої безмежності.
Друзі нетерпляче чекали тої хвилини, коли оновлену «Чайку» можна буде спустити на море.
— витверджував тепер старий, бо у всьому хотів бачити приналежність і тої сили, що для неї змарнував ціле своє довге життя.
А якщо хочете, то поквартально , — раптом запропонував Ховрашкевич, бо знав, що слово «поквартально» Ковбику більше подобається, ніж «пори року».