Дрань жолобилась, то тут, то там її лизали вогняні язики, які зрештою злилися в бурхливе полум’я, що здіймалося високо в небо.
Що всяке сміття, всяка дрань московська могла знущатися над кращими виборними людьми козацькими.
Клички я не знав, бо хворі стрільці її не одержували і я почав кричати, що я Дрань — хворий стрілець з сотні Веселого.
У зонах, багатих на ліс, покрівельним матеріалом слугувало дерево (плахи, дрань, гонт).