Стрепенулось чумацтво … метнулось до возів по дрюччя — і стало до бою.
Він був. певно, дуже голодний, цей прядильник, і весь, час намагався висмоктати «живлющі соки» з … дрюччя.
Ти що, думаєш, для такого діла обов’язково треба людей та дрюччя?
Скреготіло дрюччя по бортах, ревів, аж захлинався мотор.
Реєстровці ще нічого, а міщани тримають в руках або дрюччя, або залізяччя …
Селяни хапали дрюччя, голоблі й молотили гусарів по головах, не маючи зброї, вилазили на вози й голіруч стрибали гусарам на спини, вивалювали їх із сідел, падали з ними на сніг, душили їх, били дрюччям, кололи ножами та різницькими швайками.
І тільки він у ній зник, як угорі вибухнув страшний ґвалт і донизу з гуркотом, тріском, в хмарах куряви посипалося каміння і дрюччя.
В руках вони тримали загострене каміння й сучкувате дрюччя.