Чорнозем, розмішаний весною, літом тверд, як криця, і під копитами та під залізними обручами коліс дробився в чорний, дрібнесенький пил, як наймілкіша мука.
Знайшовши після тривалих пошуків дрібнесенький клаптик записки, я тицьнув його собаці під ніс і спробував пояснити йому, що він повинен принести мені решту цидулки.
Дрібнесенький білий порох посипає нас зверху у величезних кількостях.
Не видно в них ні радості, ні смутку: отакі собі дерев’яні істоти , — тільки на третій день їхньої мандрівки народився хлопчик дрібнесенький — Жаль.
Дрібнесенький шрифт їй доводилося читати, водячи носом за два сантиметри від сторінки.
Захмарилося, як він і передбачав, навіть почав сипати дрібнесенький сніжок.
Поверхня моря була й досі гладенька, лише де-не-де вітер зривав над нею дрібнесенький водяний пилок.
При першому порусі лопати цей дрібнесенький пил починав плавати в повітрі і нічого не було видно, лопатою треба було працювати навпомацки.
Земля, скута корінням дерев і кущів, була надзвичайно тверда; зникли піщані дюни, ба навіть дрібнесенький пил, що його вітер курявою здіймав у повітря.
А з темного отвору топки, мов сніжок, сіявся попіл — дрібнесенький білий попіл.