І земля навіть не зауважить у своїй задумі того, хто зійшов на її дороги, а люди прокинуться з пополудневої дрімки і нічого не пам’ятатимуть.
Тут все ще стояло так, як тоді, коли цар замкнув до пообідньої дрімки свої достойні повіки.
Крамівники будилися з нетривкої дрімки з рум’янцями на щоках.
Дзиґарі показували пів на шосту; на дорогу до страхової контори вистачить і п’яти хвилин, а мої післяобідні дрімки ніколи не тривали більш як двадцять п’ять хвилин.