Якось увечері, коли я наввипередки з товаришами уминав сирники і намагався проковтнути трохи більший кусок, раптом заліпило мені горло, аж дух заперло, та так, що я ледь дуба не дав.
Для українця звучать цілком природно вислови спіймати облизня, накивати п’ятами, дуба дати, йому не треба напружувати свою думку, щоб зрозуміти, про що мовиться в цих, відомих йому змалку, ідіомах.
Немов прокинувшись зі сну, провела вона по обличчі руками і прихилилась до дуба.
І тепер, зачувши його голосний вигук з викрутасами, вся лісова Невидима Сила поспішала до дворища старого Лісовика, який саме нещодавно перебрався на нове місце — в дупло старого дуба над річкою, на кручі.
І я вже теж засумував: сховала зелень дуба вікно, в котре я підглядав, як прокидалась люба.
На узліссі вилізли на високого дуба з сухою верхівкою і, примостившись так, щоб було видно на всі боки, почали спостерігати за полем бою.
А я недавно з того крайнього дуба дивився на таке жалюгідне видовище.
Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе.