— Батальйон вибив німців з окопів, захопив вигідний плацдарм між урочищами Дубняк і Криниці.
З-за тополів де-не-де просвічували молоді березові гайочки або темнів стрункий молодий дубняк; раптом стрункий ряд тополів переривав старий дуб, що розсівся по-над самим ровом, простягнувши свої мальовничі віті далеко по-за рів аж на самий шлях.
Та за годину чи скільки дерева порідшали, почався дубняк.
Як удар батога, неголосно пролунав постріл, і Данько повалився обличчям у дубняк.
Безбородько сквапно вискочив у сіни, пригинаючись, відчинив двері, які вели и дубняк, обернувся до Магазаника й навіть вичавив своїми скойками синю посмішку : — То й бувай, пане й приятелю …