— Коли ж, дядьку, і мій розум це саме торочить: не люблю я того пиття та дуріння , — сказав Роман.
Спочатку вона, як добра сестра, дивилася крізь пальці на оті його, мовляв, дуріння, але, бувши до того ж сестрою дбайливою, згодом занепокоїлась.
Тепер їй здавалося, що дуріння переходить у божевілля.