Відколи людську ментальність опанував іще раз дух раціоналізму , — дуже ствердло розуміння терміну «природній ».
Ця таємниця має в собі своє одкровення: адже існування має в цьом * уявленні свою необхідність, бо це уявлення — дух, щ знає сам себе, і тому воно має у своїй сутності мо мент бути свідомістю й репрезентуватися об' єктивно.
Я бачу крізь роки, відаю долю кожного, і свою відаю, і дух мій слабне під вагою цього знання.
Той самий злий дух може перебувати в багатьох особах.
Дух з мене випирає, капці погубила, та от-от дожену.
— Твій вигляд , — перебив Шарлей , — забиває дух, це факт.
Чому він раніше не помічав, що над усім витає дух небуття?
Царство померлих звалося в нас ще н, а в або нав' є (від давнього слова «навь» — гріб, а потім мерлець, а також злий, ворожий, дух; пор. чеське пау — гріб; звідси «наський», цебто навський — мерлецький).
Христіана, що саме зачісувалась, так і завмерла з піднесеними вгору руками, їй перехопило дух.