Сам же дідо був чоботарем, тому в хаті пахло варом, а по притрушеній травою земляній підлозі було розкидано обрізки шкіри, колодки та інші шевські знаряддя.
Я такво прислухаюся, а то ніби не дідо твій говорить, а сатана.
Цілу ніч не йшов з думок дідо у довгій білій сорочці, клекотала його дивна бесіда.
«Бачиш , — майже кричить вона , — дідо всі копії собі залишав.
Дідо Іван побачив, що до нього тепер ставляться зовсім по-інакшому, і цілий вечір крок в крок ходив за бабою, викладав усе, що накипіло на душі.
Кожна дівка, кожна невіста перемальовували одна од одної, міняли й приспособлювали на свій смак, доповнювали й вишивали , — додав свою оцінку вуйко Андрій — майже вісімдесятирічний дідо — і був радий, що вміння творити красу не пропало.
Визволяти силу прани, сиріч духу … — Тримайся, синку , — зітхнув дідо , — хай помагають тобі Боги твої …
«В нас такого з діда-прадіда не було» , — підсумував дідо для себе.
Згадавши яблука, якщо те сміття можна назвати таким красивим та смачним словом, дідо згадав свою загороду, яка зістала там в нього, вдома, і за якою болить його серце найбіль ше.