Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства, що живе тільки для себе, для своїх вузьких, класових інтересів, — з нижчим, біднішим класом народу.
[Юля:] Мій батько, на жаль, егоїстична людина і не зносить, коли йому заперечують.
Сам господар має вдачу зроду. досить егоїстичну і непривітну.
Може, не відразу зрозуміють., що в основі її рішення — егоїстичне прагнення самій бути врятованою.
Егоїстичний юнак не виправився, він просто став ще хитріший і затямив, що пакостити слід не щодня, а тільки в зручну мить.