Жарівка кидає мляве світло на сплячих вояків на забрудненій долівці.
Жарівка над входом кидала оранжеве світло на підлогу — його було достатньо, щоб із користю для себе обминати бархани піску, тирси та потрісканої штукатурки під ногами.
Над нами світила дрібна жарівка, спокійне тихе світло.
В темному льоху, де тьмяно горіла під низьким склепом мікроскопічна жарівка, було вже глітно.
Жарівка, що її світло сліпило збуджених із сну вояків, світить марно й бліденько, так що ледве можна пізнати всі риски на мапі.
Мені щойно зблиснула одна ідея, яскраво, мов жарівка, спалахнула.
Була у нього хатка з грубкою, жарівка в хатці з гриба-лисички і повна комора запасів.
Намацала у темряві вимикач, клац, у плафоні спалахнула жарівка.
Розшуки за водою завели Ґарана до якогось мурованого будинку коло стації над яким світилась жарівка.
Яке б воно не було, а все-таки якийсь рух, плакат, вітрина, електрична жарівка.