Срібна жмурка загойдалась у повній косарській криничці.
Буг був зараз на диво схожий на велетенську рибальську сітку, в кожному вічку якої рибиною тріпотіла жмурка сонця.
Лише ледь проходить посмішка з-під заплющених вій, як жмурка по воді, від останніх слів.
Через це палець жмурка тицяється в чиїсь груди надто поспішно: смішкують хлопці, блищать білі зуби, чухає потилицю жмурко і знову покірливо лягає на королівські коліна.