Коли б повіяв хоч легенький вітерець, він би зразу замів сліди на піску, і ми могли б заблудити.
Вершомет, прокладаючи шлях, побоювався, як би в темряві не заблудити.
А чи справді вона вірна, чи справді вона пряма, чи не можна на іі заблудити — не було з ким порадитися.
А Окайомову заблудити в такому лісі так само легко, як і нам.
Цілий день можеш ходити в них і заблудити серед тисячі-тисяч колон.
Ся частина плавні найдужче волога, найбільш порізана протоками, й у ній найлегше заблудити.
Вони пройшли версту-другу, ногами намацуючи дорогу, щоб не заблудити.
І стіни, яких не можна пробити, і підземелля, і ті сотні ходів, де людина не може не заблудити …
Щоб не заблудити, він присів під розлогим кущем калини й занурився в думки.