Забороло йому забило грязюкою, щось важке давило на ступню.
— Моє ім'я , — мовив лицар, відкриваючи забороло свого шолома , — відоміше, ніж твоє, Мальвуазене, та й рід мій старіший за твій.
«Підняв забороло дихнути повітрям — от тобі й стріла в око.
Шолом мав забороло (подібне до тих, які гноми-ковалі використовували для захисту очей), і через це обличчя його носія сповнювало переляком спостерігачів, а само було добре захищене від вогню та дротиків.
Незграбним помахом металевої руки опускає рицар забороло.
Там же могутній Єнджей з Брохочиць, зламавши меч на голові рицаря, у якого на щиті була зображена сова, а забороло зроблене в вигляді совиної голови, схопив його за руку, скрутив її і, видерши у нього меч, ним же зарубав його.
Ставив як забороло щезникові у жертву, нікому не зрозумілу?
Вона сама стояла під бузиною; вуаль була опущена, мов забороло …
— Супроти трьох якось веселіше вдвох , — гукнув малий, опустив забороло і витяг меча.
Княгиня вчепилась у дубове забороло, де стояв на сторожі сутулий між.