Він побоявся забрести у воду, залишив кошеля на березі й пішов собі геть.
Тимчасом хто тут був з чужих, пробирались за двері, щоб звідсіль умкнути і таки бути дома, якби мав і до їх станцій забрести.
Барак стояв на кам’яному фундаменті, одним кінцем спускаючись до самої річки, так що здавалося, ніби будинок хоче забрести у воду по коліна.
Минуть віки, і він усе тут сидітиме з великою печаттю смерті на чолі й завдаватиме жаху випадковому подорожньому, який може, як і ми, забрести в цю печеру й порушити його спокій.
Очам своїм не повірив: невже я, блукаючи непритомний, міг забрести так далеко?
А може, ще перед тим хто з вищого духовенства міг би забрести покищо і відправити службу в лісі, в «Айнгайт Денізіук»?
Звеліла йти до річки, і хоч хлопець зовсім не хотів купатися, змуси ла забрести в воду.
Сонце сюди ніколи не проникає, і жоден звір не може забрести у пошуках їжі, тому що тут взагалі нема нічого живого.
Звеліла йти до річки, і хоч хлопець зовсім не хотів купатися, змусила забрести в воду.
— А я було подумав, що він зовсім не боїться ворогів, які можуть випадком забрести на озеро, бо замок його стоїть відкрито, мов на долоні.