— Скажи, Руто , — спитав я, поволі задкуючи про всяк випадок , — Соммерс — ваше родове прізвище?
Незабаром в хатині почувся чи то плач, чи то виття і, задкуючи, як Борис Годунов в останньому акті опери Мусоргського, на ґанок вивалився старий.
— вигукнув Рон, задкуючи від медальйона на валуні.
Слугам не треба було повторювати вдруге: задкуючи і вклоняючись через кожні три кроки, вони підійшли до дверей, що вели на сходи, круто повернулися і, щоб швидше спуститися, шугнули вниз по перилах.
Капітан, задкуючи, відбивався ногою, а він наскакував і кусав.
Задкуючи, той вийшов із приймальні з виразом величезної розгубленості на обличчі.
День іще не скінчився , — тривожно мовив Хенкок, завбачливо задкуючи.
Після цього, задкуючи й захищаючись від темряви залі руками, Ганна відступає мерщій за камінь.
І коли вже показалася кибитка Сангаджі, всі побачили, як з неї, задкуючи, виходять мати і батько.