Ліля стверджувала, що вона в музиці чує усмішку люди ни, її полегшене зітхання, задуманість, тихий сум.
На її виду виявлялась клопотливість та задуманість.
Відро з лушпайками стояло в нього біля ніг, а миска з водою — поруч. його задуманість була спокійна і розважлива.
Поетична обстава, молоді панни, поетичний вечір, наводячий на душу задуманість, викликаючий думи, втихомирюючий серце , — все це якось проти його волі зворушило в йому це поважне питання.
Не тиха задуманість, не поетична мрія про історичну минувшість, про давнину повіває своїм крилом над могилою Шевченка; ні !