Згадка про синочків зігрівала душу й не давали закоцюбнути охлялому тілу, заставляла думати про майбутнє.
У тій Пенсі взагалі можна було або закоцюбнути від холоду, або спектися на смерть.
Щоби не закоцюбнути цілком, мусив безперервно рухатися.
— Вони можуть закоцюбнути від холоду, а з людини, яка мерзне, спостерігач поганий.