Коли по якомусь часі пролетарій Йосиф одчув себе поверненим на цей світ, стіни ще хилиталися, намагаючись закрутитися дзиґою та й утягти його остаточно за собою в чорну прірву від мачухи та сестри, але їм уже було зась.
Кіноплівка в його голові ніби лише й чекала, щоб закрутитися.
І одного разу воно може так закрутитися, що, наприклад, а чи, скажемо, хтось …