Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить.
Знаку єдності, роздертий і замучений величезним упливом Дорогоцінної Крові.
Бідний Палехо, бідний, замучений лихоманкою Індіянський вождь благає порятунку для себе й своїх родичів.
Пригадую слова Шевченка: «Народ замучений мовчить …»
Вона любила мучити підлеглих і навіть її (Єленин) дядько Михайло Глинський був «замучений Еленою».
Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжу.
— Він геть замучений, ледве дихає; але все мотає головою, що нічого не скаже.
Панотець заприсягся, що страху ради своєї церкви не покине, та, крім того, в нього на руках тепер умирає замучений губернатором отець їларіон …
І одночасно замучений стюард у брудно-зеленому костюмі скрипучим через неполадки бортової системи радіомовлення голосом об’явив: