Шок, що охопив її при цих словах, змусив дівчину заніміти.
Напридумувала фрази, що мали змусити їх заніміти, з роззявленим ротом.
Не переучуватись і переучувати мають вони, а лише розпрощатись із власною плоттю — отож, заніміти.
Непереборний сон швидко почав склеплювати йому очі; стомлене тіло от-от ладне було забутися й заніміти; голова похилилась …
Як міг так раптово заніміти молодий кавалер, чиїй проречистості мій чоловік складав такі панегірики?