Це був запахущий теплий покій з єдвабним світлом і квітами скрізь.
Чай був зелений, запахущий, привертав до розмови.
Од того догляду щоденного та ще од жизної землі, що з голови силу брала, розкохались ті васильки та розпиш-нились, дух запахущий із себе точили.
Дзвеніли бджоли й не займали його, а він їв та їв запахущий мед, чудний і солодкий сік землі - йому радісно калатало серце.
Досить було тільки чопик відіткнути і запахущий трунок солодко дзюркотів і пінився.
Смакуючи запахущий чай, Сергій Антонович, хоч і уривками і не послідовно, розповів про той експери мент майже все.
Не поспішав відповісти, неквапно помішував у чашці запахущий, на липовім цвіті настояний чай.
З усіх довколишніх кварталів, як і щовечора в нашому місті, тиховій гнав перед собою шерехи, дух смаженого м’яса, веселий і запахущий гомін волі, що по вінця переповнював вулицю, де весело щебетала молодь.
То був солодкий до знемоги, м’який, ніжний, запахущий, п’янкий шоколад.