За цією барикадою ховалося запущене, брудне подвір'я.
Порожне запущене поле сумно лежало без нічого , — ні соняшник, ні колосок не хвилювали його в усі роки війни.
Це пусте і запущене житло його не визнавало, меблі і стіни слідкували за ним з мовчазним осудом.
Так чи інакше, а виявилося, що в самому центрі міста є таке запущене місце.
Все було закинуте, запущене, без жодних ознак присутності людей.
Виходив перед хату на запущене подвір'я, поросле бур’яном, ставав собі коло калабані, що з неї кури воду п’ють, та й торкотів : — Де пліт від вулиці?
Кладовище було запущене, воно поросло чагарником і високою травою.