Навіть якщо негайно підемо, то вряд чи засвітла встигнемо до Переправи.
— Хотілося б дістатись до перевалу ще засвітла , — спрокі ла завважив Ген Атал.
ЦАР МАВП Ще було засвітла, коли він дістався до свого племені, хоч і зупинився одного разу, щоб відкопати і з" їсти рештки дикого кабана, і ще раз — щоб забрати луки та стріли Кулонги з верхівки дерева, на якому він їх сховав.
А тим часом гайдамаки Столи вздовж базару Поставили, несуть страву, Де що запопали, Щоб засвітла повечерять.
— Якщо й далі так піде, то ми пройдемо повз Могильники ще засвітла.
Мабуть, ця приготовлена постіль трохи довше затримала на собі погляд Абакума, бо Віолета раптом почала пояснювати і вибачатись, що тітка Йордана має погану звичку стелити їм з дідусем постелі ще засвітла.
А як же б пан не послухав, коли вже сонце над заході і треба засвітла добратися до замку, щоб часом де не злапав нас бестія Голий !
«Якщо я розповім князеві Болтону, що сталося, її голова стирчатиме поруч з Гариною ще засвітла», подумала Ар’я, витягаючи цебро вдруге.
Ще засвітла вони зійшли на станції Сорок другий кілометр і невдовзі вже розмовляли з господарем скромної дачі.
Виходять до лісу ще засвітла, а як стемніє, всі беруться за руки та йдуть вервечкою, шоб не заблукать.