Я ще нічого не зробив, пані, щоб заслужити на таку ласку.
Про життя людське слов’яни вірили, що воно не кінчиться зі смертю: померлі живуть далі, можуть з’являтися між людьми, тому треба добрим, сутим похороном заслужити собі ласку покійника, щоб не докучав і не шкодив по смерті.
Я можу заслужити прощення за мою участь у весіллі, якщо я зможу довести, що один підлий священик знав, що чинить обман.
І справді, я ніякою ласкою, ніякою щирістю не можу заслужити в тебе цілковитого довір'я: бачу добре, що тебе гризе туга, а ти все-таки ні слова !
Молодий астронавігатор хотів заслужити схвалення командира.
Усі сили докладу, щоб виправдати довір'я Вашого сіятельства й заслужити продовження Ваших до мене милостей …"
Але ж охороняти світи призначають найкращих , — всміхнувся Вогнедан , — і цю честь ще потрібно заслужити …
Батьки, мовляв, свідомо чи несвідомо вимагали від Лєни заслужити їхню любов.
— Повагу, осавуле, треба ділом заслужити, а не криком , — спокійно мовив Сулима і додав з жалем : — Ех ти, осавуле !