При чому зазначую, що згаданий Ебон пише про це варварство християнського єпископа зовсім без ні якого засоромлення, а прямо як похвали гідний подвиг.
Семен помітив і ту усмішку, й те засоромлення, і все те викликало в нім острах, але й безтямну відвагу.
Вона знизала плечима, проте не так від спантеличення, як від засоромлення. (Він був єдиною людиною на землі, котра могла її засоромити .)