Так само засіяне, так само котяться по нім хвилі, так само ростуть стеблини жита, пшениці, але не ті самі часи і не та сама ціна праці на полі.
А ще найгірше — все те покроплене людською кров’ю, засіяне рештками розірваних і розшматованих людських тіл …
До півночі дивилась вона на чорне небо, засіяне золотими зорями.
Незважаючи на сонячне сяйво, небо густо засіяне великими синюватими зорями.
Синє небо, засіяне зорями, тепло літньої ночі, пахощі з городів — все те одганяло сон од його очей, розворушувало в серці кохання, тривожило мрії.
Вони йшли цілий день, а потім ще півдня і прийшли на засіяне гострим камінням поле, серед якого лежав геть погнутий Лісоруб, а поряд — його іржава сокира з відламаним біля самого обуха сокирищем.
Огородники підливають насаджене чи засіяне зерно «електризованою' водою.
Він лежав лицем просто неба й дививсь на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшеницею.