Суп був клейкий, густий, затхлий, зовсім не смачний.
Чомусь це здавалося дуже важливим — продихатися; затхлий дух комфортабельної карети й чад численних королівських свічок сильно забили мені ніс і горло.
Затхлий запах трухлявих колод, гнилих дощок, застарілого гною вдарив їм у ніс.
І воздух тут раз в раз такий затхлий, що сонце сумрачно якось світило крізь шпари в стінах і дахах до середини хат, а зараза, бачилось, тут плодилася і відти розходилася на десять миль довкола.
Декілька хвилин він простояв не ворушачись, в скорботному мовчанні вдихаючи затхлий запах будинку, який за минулі століття сам перетворився на склеп.
Може, се чиста фантазія, але я бачу на обличчі у неї тінь од ксьондза, в лініях носа і уст — костьольну архітектуру, чую в складках одежі затхлий дух ризниці.
З темрявою ночі зливаються різноманітні вияви світу, які висвітлює денне світло: ніч — це головним чином затхлий дух і морок матерії, ніч — це дрімота й ніщо.
Таж це була Книга, її останні сторінки, її неофіційний додаток, затхлий загумінок, повний покидьків і лахміття !
Силоміць заштовхали у низькі двері, у затхлий морок.
Троє чоловіків подалися за ним, ввірвалися всередину і поставали в передпокої, принісши з собою в той затхлий схимницький присмерк відблиск несамовитого сонячного світла, яке вони щойно залишили.