Прокинулися задовго до світанку — дощ, який не вщухав усю ніч, нарешті просяк снопи перегнилої соломи на даху хліва, і вода спочатку великими краплями, а потім і струмочками почала затікати до приміщення.
Шкіра розійшлася, вона відчула це, а в зігнуті пальці почала затікати гаряча рідина.
— Там буде затікати, ми дивилися , — відповідає мені Володька, поки Славко міряє.
З енергією так завжди — звідкись витікає, а кудись має затікати.