Йому з Максом зустрічатися — жовчю захлинатися: хіба забудеться, що Люба не його, не Макара любила !
Якщо я раптом ударю тебе так сильно, що ти знепритомнієш, ти не зможеш допомогти мені, і коли мене знудить, я почну захлинатися.
Випити чарку, говорити, захлинатися словами, судити світ, людей, царів і королів.
Огляд був препоганий, розігнатися як слід не вдавалося — на швидкості тридцять кілометрів у двигуні щось починало гримкотіти і захлинатися, горіло мастило.
Так ніби в’язнути, тонути й захлинатися в тому, чого не розумієш і ніколи не зрозумієш — гідно людини.
Коли я так сказала, діти почали аж захлинатися від сліз.
Все це розмови, а розмовами наша дійсність вже починає захлинатися.
При цьому ще один, третій, зі знанням справи узяв пса на шворку, від чого той став захлинатися ще запекліше.