«Заєць» — також зрозуміло: не раз, як Бім нападав на слід звірка, йому повторювали це слово.
Юрюки вигукнули: «Ах, коли б знали, що в тім яйці заєць, то самі б його розбили !»
Гепнувся кравець, в очах потемніло, а з-під куща заєць вискакує.
Загорнений у довгу материну свитку, закутаний її чорним плат-ком, у шкарбунах на босу ногу, з рукавичкою в руках, він, мов заєць, вискочив з сіней та й полинув прямо з села на ліс …
Капловухий Заєць як підскочить та як загаласує на весь ліс : — Це наш холодок !
А той заєць і справді бігав, морщив ніс і взагалі поводився, як живий, тільки ж увесь він був із заліза.
Досунувсь він, що от-от зайця спіймати , — вже й руку простягнув, шоб за лапку взяти, та заєць сповзнув, панотець дригнувся, лід хруснув і тільки хвиля розляглась та вода аж на лід вискочила.
Зайчиха зареготалась, а заєць каже: «Не надівай цього намиста, бо як угледить тебе вовк в намисті, то так полюбить, що од тебе й кісточки, й хвостика не зостанеться».
Якось навесні зустрілися ведмідь, вовк, собака і заєць.