— Тікаймо з цього дому, поки не вернувся отой поганий люд, ота збірня , — говорив батько.
Кожного довгого зимнього вечора серед кімнати застелявсь довгий стіл, коло якого пила чай уся ця збірня.
А паничі все налітали вечорами, а збірня й танці все не переставали.
В великому дворі була збірня така, ніби там став якийсь ярмарок у будлі-якому містечку, в Рокитні, або в Шамраївці, або в Фастові.