Олесь Терентійович був якраз удома, ретельно пе редивився власну статтю, з якимись правками пого дився, з якимись ні, а на завершення підписав мені книгу «Письменницькі роздуми» — «…на славні творчі звершення.
На шляху до цього великого звершення я спізнав багато менш значних перемог, наприклад, захист кандидатської, поява друком моєї монографії, вдалі публікації в періодиці і таке інше.
— І при тому, як ненавмисно твоя Мрія підходить до звершення.
І все-таки, хоч яким чудовим було те життя, хоч йому невідомий був підступ, серед тодішніх людей не було мудреців, бо саме те ймення передбачає якесь найвище звершення.
Їхні звершення інколи були й справді визначними, проте дуже рідко вони завойовували свободу.
Дія у відповідності з істиною — це звершення тих вчинків, які ведуть до щастя, а також уникнення тих вчинків, які ведуть до нещастя.
Нехай пам’ять про наші звершення надихає вас у новій боротьбі !
Настала пора звершення; мало збутися те пророцтво, що вони нашіптували йому в снах.
Важко щось писати про політичні звершення політика року, бо про них немає жодної конкретної інформації.