Засмучений поразкою і добре розуміючи, як важливо повернутися до фортеці, поки її ще не захопили вороги, Звіробій дав команду плисти назад до «замку».
— Дуже нерозважно натискати курок, не оглянувши спершу берега та не упевнившись, що там не зачаївся ворог , — сказав Звіробій, коли його товариш спроквола й неохоче завернув човника.
— Тут є ще кілька штук, мінгу , — відповів Звіробій.
— Зараз червень, і на небі жодної хмаринки, Непосидо, отож увесь цей пал ні до чого , — незворушно-спокійно відказав Звіробій.
Звіробій сидів мовчазний, замислений і навіть похмурий, хоч очі його стежили за кожним рухом Джудіт і Чингачгука.
Як завжди, Звіробій розповів про все дуже правдиво, тож не було до чого причепитися.
Звіробій з щирим захватом слухав цю палку промову, і коли дівчина скінчила, він відповів їй своїм сердечним безгучним сміхом.
— вигукнув Звіробій, готуючись загнати нову кулю в дуло свого карабіна.
Звіробій стояв біля стерна, скеровуючи баржу якомога ближче до берега.