В ній ішлося: «У темряві блиснуло світло, але воно може згаснути.
Полум’я згасло, але біля самої свічки жевріла травинка , — перед тим, як згаснути, свічка запалила траву.
Можливо, я мав померти тоді, згаснути в тому світлі.
Невже й сеньйора Ернестіна мала згаснути, як оцей вогник?
Згаснути зорею, не породивши сина, Невже оце дорога в нас єдина? ..
Він боявся, що вираз надії на батьковім обличчі може згаснути, коли він, Джордж, повернеться додому і покаже, як навчився читати.
Вони наче випливали з безодні, підіймаючись до відполірованих граней, щоб, спалахнувши осяйно, одразу ж і згаснути, а за ними слідом підіймалися інші - і так без кінця і без краю.
Фіндекано подивився на підлітка, чиї палаючі очі зраджували вогонь рано пробудженої любови, вогонь, якому судилося згаснути, не розгорівшись і зітхнув мимоволі.
Не встигли ще згаснути його радісні промені, як Генрі вже отаборився.
Невже судилося згаснути його думкам, коли він, востаннє поговоривши з вічністю, назавжди заснув на своїй свитині й торбиночці з найдорожчим скарбом — рукописами?