У камері до мене підійшов здоровенний зек і показав гачкуватим брудним пальцем на мою шапку-кубанку : — Махньом !
Петра хлопці приймали, хоч і знали, що махлює, та все одно, може, через те, що «зек» і що прізвище Козир.
А завідував шафами у Дванадцятому теж зек — санітар Лягаєв Толя.
Раніше він служив наглядачем у тюрмі, був дуже в" їдливий і його отоварив по голові якийсь зек, а за що був на спецу, я так і не чув.
Мені здається, що цей колишній фронтовик, зек, а тепер немічний пенсіонер переживає справжнісінькі миті щастя.
Голодувальником виявився зек Лук’янов — хлопець років двадцятип’яти, високого зросту.
Сюди приходили митись санітари з усіх відділень, і вони, як кожен поважаючий себе блатуючий зек, брали з Дванадцятого під душ педераста, щоб і спину потер і задовольнив хіть санітара яким завгодно з відомих в зоні способів.
Всім було ясно, що побачення з рідними зек утратив не через ґудзика, а через «тоталізатора».
Так ще один мент на мені заробив «поощрєніє», а вранці мене викликав підполковник Сапожніков і сказав, що це виробляв один зек, якого вже десь перевели.