Зазначимо, що універсальну причину виникнення великого та дрібного боярського землеволодіння в Галичині та Волині з’ясувати неможливо.
У північних та півден но-західних районах і в Баварії, де засилля юнкерського землеволодіння було меншим, розвивалися селянські та фермерські господарства.
Проте не відставали від нього й вершники — другий римський прошарок, котрий зосередив у своїх руках фінанси й торгівлю, тоді як матеріальною основою влади нобілітету стало велике землеволодіння.
Питання виникнен ня боярського землеволодіння належить до найбільш дискусійних і до цього часу остаточно не вивчених.
Характер селянського землеволодіння мав свої особли-вості.
Із зростанням феодального землеволодіння змінюється і становище селянства.
На практиці, однак, відбулася реставрація поміщицького землеволодіння.
Але до цих нових протиріч додається вантаж кріпосницьких пережитків у формі залишків громади, поміщицького землеволодіння, викупних платежів, низької агрокультури, минулих традицій і звичаїв.
Колективні форми землеволодіння заклали основи організації сільських громад, на які ве ‑ ликий вплив мали козацькі традиції управління Україною-Руссю.