Звідти випав срібний долар, а тоді довгий злотистий кучерик, що, мов живий, обвинувся Легрі круг пальців , — Прокляття !
Стати подібним до жилавих лоз, що наче вшрубувались глибоко в землю, щоб витягти звідти злотистий сік, яким колись мають налляти грона?
Злотистий обрій зазира в натхненні вірою обличчя, тихий вітер на легких крилах своїх розносить по степу гарячі благання …