Коли б не знати, що це панич, то й злякатися можна !. .
Бо — я оце лише щойно подумала — вони могли нас злякатися.
Він лише розсміявся і сказав, що я можу злякатися самотності.
— тоскно подумав Невірко, але після всього пережитого в нього забракло сили злякатися.
Я не встиг бодай злякатися, скрикнути чи й просто вимовити слово.
Незнайко не встиг навіть злякатися як слід і дав задній хід, тобто мерщій порачкував назад.
Він подивився на лікаря так, що той мусив би злякатися.
Еткінс мав чого злякатися, бо тільки-но він відгородив ухід до потаємного сховища, як Стівенсон пронизливо свиснув.
— Хотів би я нічого не злякатися, хотів би перемогти сильніших за себе, хотів би скрізь бути першим …