— жахнувся посланець, який мав відпровадити офіру до змія.
Гаррі міг би присягтися, що, коли повз нього про-сковзнула змія, він почув, як низький шиплячий голос проказав: «Бразиліє, я йду !. .
Безшумна змія електричного поїзда швидко вповзла на станцію Анін і зупинилась; висипали пасажири.
А коли за кілька секунд голова Морського Змія виринула знову, цього разу ліворуч по борту, повернута потилицею — ось тоді все стало зрозуміло.
І хоч та змія одразу ж утекла, проте сама думка, що небезпека чатує неподалік од табору, не давала спокою дядечкові Франтішку та Вацлаву.
Всі дивом дивувалися, коли він випустив в небо цього чудного змія, пронизаного електричним зарядом.