Але я мав іще пересвідчитися, що вони нічого не забули і знишка пильно стежили, що буде зі мною далі.
Коли це чую — хтось знишка до мене шепоче: «Па не !
Ми вирішили, що це він знишка ховається за Цяцею, щоб з ближчої відстані приглядатися до нашого табору.
Вона прихилила мою голову і знишка промовила над ухом : — Кажуть — у мене талант …
Мадам Аморетті, що, стоячи при вікні, наслухала змову, знишка прохилила віконниці й вихлюпнула на хідник миску води, наладновану ще п’ять день тому.
Ішли вони знишка, як інстинктивно ходять люди поночі.