Ти, напханий нікчемо, штучний організме, зогнилий протезе !. .
Одна виразка вже визріла і перед очима лікаря луснула, наче зогнилий плід.
Встає, високий, лютий, і йде в пшеницю, як в воду, а Андрій прилип до землі, неначе торішній зогнилий листок.
— Твій батько здох від мандруса, і навіть пси не захотіли б жерти його зогнилий труп , — перебив Цок-Цок.