Сню, що тут в’язниця тьмяна, Я в залізних ланцюгах, А раніш себе у снах Бачив я щасливим зрана.
У «Слові про похід Ігоря» читаємо, що «У п’ятницю зрана вони потоптали погані полки половецькі, «там лежать погані голови по ловецькі».
Тутешнє індіанське населення могло б жити в повному достатку, але католицька церква обкладає його такою силою податків і такою великою даниною, що індіанцям доводиться працювати зрана до вечора, аби залишити й собі дещицю.
Часом серце, люба Анно, Нам турбота тисне зрана.
Батура відвернувся, сховавши в кущуватих бровах злу іскру, й уперто проказав : — Зрана.
Але я, народжений у похмурих днях, щеї неділі побачив зрана схід прегарного всесвітнього ока.