І тут Я-Чен виявив, що задуже висунувся із-за крайньої конов’язі - а зринати на їхні очі, особливо зараз, Мені-Ченові зовсім не хотілося, і ми спішно сховатися назад, то ж кінця проповіді пророка Ломаки не почули.
Коли Сміт схопив його за руку, йому стало гидко, так гидко, як було колись у дитинстві, і в пам яті почали зринати відворотні видива.
В такий спосіб пан Ляпка не тільки виїжджає бильцями, а й може вільно зринати догори, коли тільки йому заманеться, надто тоді, коли береться ловити метеликів.
Не смій мені зринати три ночі місячні поверх води !
Тоді вже згадки самі почали зринати одна по одній, наливати порожні груди.
І не залишено ніяких щілин, ніяких підстав для надій, що ні-ні та й намагалися було зринати «контрабандою».
Але голоси перестороги хутко глухнули у вирі його наукового запалу, що взагалі не часто дозволяв їм зринати.
Навіть почала зринати страшна думка: а чи не проголосити свого, Московського царя?
А з роками знову почало згадуватися, зринати зовсім несподівано, повертаючи її усе частіше до забутої молодості.
І ось уже … так, так, ось уже той сон почав помалу зринати в її свідомості, заколисливий, наче тихе море, що хлюпочеться вподовж безконечного, вічно молодого берега.