А юдеї, трепетом великим одержимі, туди і сюди оберталися, шукаючи втечі: опалювало їх божественної святости осяяння, і слава Господня, якої зріти не могли, страхом великим хитала їх.
Як з’явля ється по цвіті вагота тяжких плодів, із покори може зріти жар любовних почуттів.
Ти увесь скрючений та скоцюрблений, і Місті кожного дня їздить до шпиталю, щоб зріти всю цю гидоту.
Що в ньому можна не тільки їсти, але й красу велику зріти …
Не був би соняшним наш зір, Він не спромігся б сонце зріти; Була б могута в нас не Бога твір, Як боже нас могло б огнити?
Дивитись треба в душу свою і зріти її мерзоту гріховну !
Ми прагнемо смерть — ми вічності хочем, Ми мріємо зріти Тебе.
Є в нашій мові слово «зріти» (в червні ягоди починають зріти) і в значенні «бачити» — «я зрів слабість там, де другі підлість зрять» , — пише Іван Франко.
Та вже на комісії, де «прокручували» можливі наслідки майбутнього експерименту, в нього почав зріти сумнів.
Довелося лишити його так через цілий день, щоб усі могли зріти його і припасти до нього.