— А то б човгали, зігнувшись … Ще чого не вистачало !. ."
Бо на м’якій ковдрі, зігнувшись, як знак запитання, лежить мрець.
Кабель, зігнувшись лід прямим кутом, зникав у його зяючому отворі.
Ні слова Мотря — пішла, зігнувшись, мов не до неї річ.
Двір увесь був заставлений чумацькими возами; під повітками, в яслах, у сінях , — інший зігнувшись, інший простягшись , — хропли, як ті коти, чумаки.
Потім, зігнувшись, Керчак нечутно пробіг уздовж кола, повз мертве тіло, що лежало перед вівтарем-барабаном, але не зводив з нього своїх маленьких хижих червоних очиць.
«- Ольга промовчала, і тільки розуміюча усмішка ковзнула по устам, вона прожила в мене дома два місяці, і знає, яке це гріти воду на купання, і митись зігнувшись над тазом.
Він брів по шосе, зігнувшись і притискаючи до грудей мокрий кулак.
Зігнувшись, протиснувся в люк, і важка плита закрила його постать.
На камені, по тім боці, зігнувшись, як лозина, і мерехтячи на сонці голим тілом, стояла мавка і викручувала мокру косу …