Бритий, зіркатий, на висках жмутки волосся, як лиликові крила.
Рвала зіркатий оделян, пільну гвоздику, маруну та обмірковувала, кілько гребців ще й розкидальників вислати завтра на грудик, коли це чийсь голос обіч : — Мацути, бортника, хутір де?
В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку.