І жаль йому стало бозна-ким мальованих світів, і цвіту, що в сповитку спав у яблунях при морозі, і птиць, що вже не долетять до нього, і сина, що відкотився од нього, не збагнувши, що таке людське життя.
Не можу я малювати тихі води, ясні зорі, зелене жито і дитя в житі у сповитку, коли небо наді мною чорне і земля моя чорна, а диявол, чуєш-но, грає на бубні коло пекельних воріт".
Голос він чув, але слова сховались в тумані, у соннім сповитку, яким окутало мозок.
У такому сповитку людина не має у ногах опори, її можна штовхнути пальцем і вона впаде.
Повнява світу долає смерть, і попіл під сподом в тихім своїм сповитку ніби радіє живим.
— почув він далеке-далеке і побачив Івана Каламаря в пелюшках у ту давню і, здається, таку недавню неділю одної зими після різдва, коли сам він з кумою Савулихою приніс немовля в сповитку для хрещення.
Більбо жахнувся, аж тепер розгледівши товаришів, що висіли в сутіні: то нога котрогось гнома стирчала зі сповитку, то кінчик носа, чи бороди, чи каптура.
Батько вповідав, що до нас попросилися переночувати подорожні чоловік із жінкою і Сином у сповитку.
«Мабуть-таки, Філі» , — уточнив за кінчиком довгого носа, що витикався з павутинного сповитку.
Тепер господарює в мене моя дочка-єдиниця, бо старших дочок бог прибрав до себе, ще як були в сповитку , — сказав Кміта.