Конде-Джонс жестом запросив мене сісти в одне з крісел із світлого дерева, а сам сів поруч.
Весь світ блискавично закрутився довкола, дерева опинилися вгорі, небо — внизу, а потім сильний удар погасив свідомість.
Я повів очима за його рушницею і побачив, як з дерева полетів більшовик.
Стежка повела їх угору, обминаючи великий, зелений від трави пагорб, на якому не росло жодного дерева.
Тоді обернувся до трьох жінок, що сиділи навколо круглого столу з червоного дерева, з плетеною серветкою, підстеленою під лампу, і вп’явся з них поглядом.
Дерева тулилися до себе, як у любовному захопленню, трава аж клалася, немов сонце гладило її теплою долонею і вона пестилася.
Та ще не встигли козаки сісти на коней і позаряджати мушкети, а вже ляхи, неначе опалий восени з дерева на землю лист, засіяли собою гору.
Сонечко вже зійшло й скрало росу з травиці й з дерева і забиралося в усі куточки й задавало у лице золотим своїм променем, аж замружувало очі.
Вони почали швидко з" їжджати на задах — від дерева до дерева.